На кожному етапі суспільно-економічного розвитку до змісту освіти висуваються вимоги, зумовлені життєвими потребами. Виходячи з особливостей соціального й економічного розвитку українського суспільства з погляду […]… 89. – 9.2.
Інтегративність, Що означає орієнтацію на інтегральні курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу. Таким чином, основою для професійного самовизначення і подальшої освіти і самоосвіти визначається інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості. Фундаментальною ідеєю його педагогіки був пансофізм, тобто узагальнення всіх здобутих цивілізацією знань і донесення цього узагальненого знання через… Вказані види діяльності взаємозв’язані і відображаються в змісті освіти. При відборі змісту враховуються також й інші види і галузі діяльності (соціально-політична, художньо-естетична, сімейно-побутова тощо). Доступністьвизначається структурою навчальних планів і програм, способом викладу наукових знань у навчальних книгах, а також порядком уведення й оптимальною кількістю наукових понять і термінів, які необхідно засвоїти.
Вищезазначений Закон спрямований на усунення неузгодженостей між складниками освіти та дебюрократизацію процедури ліцензування у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. 4) досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву у відношенні до оточуючого світу, до інших людей. – Вимоги до оцінки результатів навчання Ця шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учня. Передбачено, що при оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до того певним чином спонукала попередня система оцінювання. Критерії оцінювання грунтуються на позитивному принципі, за якого оцінки не поділяються на ті, що виконують заохочувальну і каральну функції. При цьому […]…
Необхідність забезпечення достатнього рівня загальної середньої освіти в країні вимагає стандартизації \ змісту (від англ. stan-dart – зразок, еталон,… Відповідність віковим можливостям і рівню підготовкиучнів, яким та чи інша система знань, умінь пропонується для засвоєння. Часто якість навчання знижується, якщо школярам доводиться засвоювати перевантажений за обсягом чи дуже ускладнений теоретично матеріал. І навпаки, якщо матеріал занадто легкий, то знання і пізнавальні сили ростуть повільно, непропорційно до їх можливостей. У процесі засвоєння змісту освіти здійснюється всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формується світогляд, виробляється активна життєва позиція, здійснюється підготовка до життя, до праці. На різних етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнає якісних змін під впливом різних факторів.
Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Педагогіка
Тому зміст освіти повинен мати джерела; наука, виробничі технології, краєзнавство, педагогічні і психологічні знання, мистецтво тощо. Зміст освіти має бути позбавлений впливу будь-яких політичних партій і класового підходу в доборі навчального матеріалу, в оцінці тих чи […]… Знання є основним елементом змісту загальної середньої освіти. Вони відображають узагальнений досвід пізнання дійсності, накопичений людством у процесі соціально-історичної практики.
Зміст освіти в загальноосвітній школі. Поняття про зміст загальної середньої освіти. Зміст освіти – це гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу.
Педагогіка – Мойсеюк Н.Є. – 4. Наукові вимоги до формування змісту освіти
Види оцінювання навчальних досягнень учнів 1. Поняття про контроль і діагностику навчання Під поняттям контролю “контроль” https://www.mv.org.ua/press/10567-velikii_futbol_-_shljah_do_uspihu.html розуміють виявлення, вимір і оцінку результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Процедуру виявлення […]… 95.
– Поняття про філософію освіти та основні її функції Поняття про філософію освіти та основні її функції Відомий німецький філософ Артур Шопенгауер порівнював філософію з високою альпійською дорогою, до якої веде крута вузька стежина. Часто мандрівник зупиняється над страшною прірвою. Внизу простягаються зелені долини, до яких нездоланно тягне, але потрібно кріпитися і продовжувати свій шлях, залишаючи на ньому сліди закривавлених ніг. Зате добравшись до […]… – 1.2. Філософські основи сучасної освіти Поняття про філософію освіти та основні її функції Відомий німецький філософ Артур Шопенгауер порівнював філософію з високою альпійською дорогою, до якої веде крута вузька стежина.
Наукові вимоги до формування змісту освіти:
Досвід ставлень спонукає школяра пізнати об’єктивні закони розвитку світу, оволодіти знаннями, “присвоїти” і використати їх у своїй життєдіяльності. Свідоме пізнання актуалізує суб’єктний досвід, природну психічну активність особистості, а це, в свою чергу, слугує основою для її розвитку як суб’єкта пізнання, практичної діяльності, подальшої освіти та праці. Однак, у теорії і практиці навчання і виховання знання стали абсолютною цінністю і заступили собою саму людину. Саме ця тенденція забезпечує розвиток не тільки особистості, а й суспільства. 113.
Інтегративність, яка передбачає використання у процесі освоєння змісту освіти холістських (комплексних) методів пізнання, орієнтацію на інтегральні курси, такого структурування знань, яке спрямоване на цілісне пізнання світу. Послідовність полягає у плануванні змісту, який розвивається по висхідній лінії, де кожне нове знання спирається на попереднє і випливає з нього. Досвід творчої діяльностіпокликаний забезпечити готовність до пошуку шляхів вирішення назрілих проблем. Він вимагає самостійного застосування раніше засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих. Досвід пізнавальної діяльності особистостіохоплює систему знань про природу, людину, суспільство, мислення, виробництво та засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.
Національна доктрина розвитку освіти в Україні в XXI столітті II Освіта України. – 23 квітня. Стосовно останнього пам’ятати, що так, як художник не в змозі вималювати кожен листочок, кожну гілочку чи кожну квітку, так і вчителю не вистачить часу на уроці для ознайомлення учнів з усім багатством фактів, подій, персоналій. Як художник, малюючи на картині дерево, маркує лише кілька листочків, а всі інші зливає в єдину зелену, хвилюючу уяву масу, так і вчителю для детального розгляду варто залишати тільки вибіркове, одиничне, але яскраве і барвисте. Одним словом, пам’ятати слова Ромена Ролана, який стверджував, що для того, щоб живописати бурю, не обов’язково вимальовувати кожну хвилю, цілком достатньо створити картину схвильованого моря.